Аґрус

Аґрус

     Перші згадки про аґрус дійшли до нас ще з Київської Русі. Називався він тоді "агриз". Його розводили в монастирських садах, а потім з кисло–солодких ягід робили варення. Висота куща аґрусу коливається від 70 см до 2 м. Основна кількість коріння залягає на глибині 10–40 см, а деякі йдуть на глибину 1–2 м. Ягоди великі, світло–зелені з білуватими жилками, м'якоть зелена. Аґрус – дуже врожайна, щедра ягідна культура. З одного куща можна збирати до 30 кг ягід. Плодоношення наступає вже на 2–3–й рік після посадки і триває до 25–30 років.
     Плоди аґрусу використовуються в харчовій і консервній промисловості. У доспілих ягодах багато пектину, тому, якщо з'єднати їх з іншими фруктами або ягодами, вийде смачний джем і мармелад. У домашніх умовах з ягід аґрусу отримують смачні компоти, варення, желе, мармелад, маринади. Сік аґрусу йде для отримання високоякісного вина. З аґрусу роблять вина всіх сортів. А кращі з них – десертні – на смак дуже нагадують виноградний херес. Велика популярність аґрусу як раніше, так і в наші дні пояснюється багатим хімічним складом і відмінними смаковими якостями ягід, які вживають як в свіжому вигляді, так і в різних заготовках. У аґрусі вітаміну С стільки ж, скільки в апельсинах і лимонах, а корисних цукрів більше, ніж в малині і смородині. Ста грамів ягід в день достатнього, щоб задовольнити добову потребу організму у вітаміні C. У плодах аґрусу міститься серотонін (компонент, що захищає від розвитку деяких форм злоякісних пухлин, нормалізує кров'яний тиск і функції нервової системи), а також багато кровотворної фолієвой кислоти.
     Ягоди аґрусу містять і пектин, здатний зв'язувати і виводити з організму солі важких металів, у тому числі і стронцій, що вельми актуально для жителів України після Чорнобильської аварії. Є в ягодах вітаміни групи В, а також мінеральні речовини і мікроелементи – мідь, залізо і марганець, сприяючі засвоєнню вітамінів і які грають важливу роль в профілактиці і лікуванні недокрів'я. Ці ягоди рекомендують їсти при шкірних висипах, в суміші з медом – при частих кровиливах і для оздоровлення кишечника. А сік п'ють для поліпшення обміну речовин.

Друзі нашого села