Чорна смородина

Чорна смородина

     Смородина чорна: багаторічний чагарник сімейства агрусових, заввишки до 1 – 2 м з темно–бурими старими і світло–сірими молодими пагонами, з опущеними жовтувато–сірими пагонами, до кінця літа коричневими. Листя чергове, зверху голе, знизу – із золотистими залозками по жилках, з ароматним специфічним запахом, шириною до 12 см. Квітки завдовжки 7–9 мм, лілові або рожевий–сірі, дзвонові, пелюстки овальні. Плід – запашна, кругла, блискуча, чорна, темно–фіолетова або бура ягода діаметром 7–10 мм. Квітне в травні – червні, плоди дозрівають в липні – серпні. Кущі живуть 40–50 років, але після 20–25 років ягоди стають дрібнішими і врожай падає.
     Це лісова рослина. Росте цей чагарник по берегах річок, у вологих лісах і по їх узліссях, у вільшняках, по околицях боліт, на вологих лугах. У рівнинних районах хащі смородини чорної займають переважно заплави річок, де вона росте по берегах річок, озер, струмків, на заплавних лугах, у вологих листяних, хвойних і змішаних заплавних лісах, в заростях крупних чагарників: черемхи, різних верб, вільхи. Смородина чорна віддає перевагу вологим, багатим гумусом ґрунтам. Оптимальними для плодоносіння є розріджені ділянки лісів, де відмічають найбільш високі урожаї смородини.
     Використовуються листя і плоди, іноді – пагони. Заготовляють зрілі плоди (липень – серпень). Листя заготовляють влітку після дозрівання плодів. Ягоди смородини чорною багаті аскорбіновою кислотою, містять цукор, органічні кислоти (винну, янтарну, лимонну, яблучну, нікотинову), пектинові речовини, дубильні речовини, вітаміни (B1, В6, Е, Р, К), глікозиди, мікро– і макроелементи. Крім того, дубильні речовини, білки, пектини, ефірні масла. Листя містить аскорбінову кислоту, ефірні масла, вітамін Р, фітонциди. Пагони і листя чорної смородини застосовуються як сечогінний, дезінфікуючий, потогінний засіб при сечокам'яній хворобі, циститах. Листя може служити джерелом вітамінів ранньою весною, рекомендуються для лікування ревматизму і при діатезі. Плоди застосовують також у вигляді відвару або у свіжому вигляді при захворюваннях кровоносної системи, атеросклерозі, простудних і інших інфекційних захворюваннях, при виснаженнях. Серед населення дуже поширено виготовлення сирого джему.
     В результаті тривалих і численних тестів у цієї ягоди були виявлені здібності протидіяти раковим захворюванням, попереджати утворення діабету. Вона також захищає серцево–судинну систему людини і запобігає ослабленню розумових здібностей у людей похилого віку.

Друзі нашого села