Куниця

Куниця

     Куниця розміром ледве більше домашньої кішки. Це струнка тварина середніх розмірів: довжина тіла змінюється в межах 38-58 см, вага близько 1,5 кг. Хвіст довгий, становить біля половини довжини тіла (17-26 см), далеко видається за кінці витягнутих задніх лап. Куниця має довгий тулуб, короткі чіпкі лапи, пухнатий хвіст, загострену мордочку, широко розставлені вуха з округлими вершинами. Пазурі дуже гострі, вигнуті, що пов'язано з переважно деревним способом життя. Хутро бурувато-коричневе або темно-бурого кольору. Загальний тон забарвлення зимового хутра рудувато-каштановий із сильною сірувато-палевою домішкою, яку дає підпушок, що просвічує.
     Легко піднімається нагору по стовбурах із гладкою корою й перескакує з дерева на дерево по гіллякам. Полює куниця на полівок і білок, сонь і зайців, рябчиків і синиць. Лісова куниця - всеїдний хижак. У зимовий час її здобиччю є тетерячі птахи: куниця дістає їх у сніжних норах, куди ті "поринають" прямо з дерев для нічлігу. Особливе місце в харчуванні лісової куниці займають ягоди й плоди. Вона їх поїдає не тільки в пору дозрівання, але й узимку: звірок відшукує під снігом ягоди чорниці, брусниці, шипшини, а горобину обриває прямо з гілок. Із задоволенням ласує вегетаріанськими дарунками лісу - горіхами, медом диких бджіл. Веде нічний спосіб життя. Не нехтує великими комахами, жабами, ящірками, яйцями різних птахів. Лісові куниці живуть осіло, дотримуючись певних ділянок перебування. Навіть недостатність їжі не завжди примушує звірка залишати свою територію, яку він займає не один рік. У межах лісового масиву, обжитого одним звірком, виділяються добові мисливські ділянки, де він проводить більшу частину часу, і "прохідні". Улітку й восени звірки ховаються найчастіше в дуплах старих дерев - дуба, граба, осики, кедра, ялиці. Дупло звичайно розташоване на висоті 2-5 метрів над землею. Лісова куниця – напів-деревна тварина, добре себе почуває й у кронах дерев, і під ними.
     Вагітність триває 8-9 місяців через тривалу затримку в розвитку зародка. Число куниць у посліді найчастіше 3-5. Лазити по деревах і стрибати з них дитинчата починають у віці 2-2,5 місяців, хоча усе ще залишаються по-дитячому незграбними. Статева зрілість наступає в 3-4 роки, тривалість життя до 15 років.
     Цей звір зустрічається в лісах самого різного типу, але віддає перевагу тим, де більше ялини й близьких до неї хвойних порід.

Друзі нашого села