Бобер

Бобер

     Бобер — великий гризун. Цінний хутровий звір, самий великий гризун водойм; довжина його 75—120 см, маса 20—25 кг. Хвіст становить близько 1/3 довжини тулуба, сплощений, покритий роговими лусочками. Має масивне тіло. Між пальцями задніх ніг є плавальні перетинки. Своєрідні й пазурі звірка - дуже великі, сплощені й скривлені. Остьове волосся бобра довше, грубіше, блискуче; підшерстя густе й м'яке; колір вовни змінюється від світло-каштанового до майже чорного. Бобри люблять спокійний і відокремлений спосіб життя.
     Живе у водоймах з повільно проточною або стоячою водою з берегами, що заросли лісом і чагарником. Харчується корою й гілками осики, верби й тополі; улітку поїдає й трав'янисті рослини. Живуть бобри в берегових норах поодинці, парами або ж родинами; якщо берега водойми низькі, вони будують хатки із сучків і промащують їхні стінки мулом. Бобри роблять запаси корму, перегризаючи дерева й сплавляючи їх по воді до хаток. Узимку з хаток виходять рідко. Спаровуються весною, вагітність триває 3,5 місяців, звичайно народжується 2-4, рідше 6 дитинчат.
     Слух у бобра відмінний, хоча маленькі вуха ледь помітні серед хутра. І вуха, і ніздрі при пірнанні щільно закриваються. Очі бобра теж невеликі й забезпечені важливим пристосуванням - прозорою мигальною перетинкою, "третьою повікою". Ці перетинки закривають очі при зануренні у воду, надійно охороняючи їх від травм і дозволяють бачити в більш щільному, чим повітря, середовищі. Губи бобра мають спеціальні вирости, які, замикаючись за виступаючими вперед великими різцями, перешкоджають потраплянню води в ротову порожнину, у той час як зуби стирчать назовні. Такий пристрій дозволяє тварині гризти під водою, не захлинаючись. Великі легені й печінка бобра забезпечують такі запаси повітря й артеріальної крові, що тварина може не з'являтися на поверхні 10-15 хвилин (довше, ніж будь-який інший напів-водний ссавець), пропливаючи при цьому до 700 м.
     Ці дивовижні тварини вміють споруджувати греблі. Розбірливі будівельники використають для своїх загат головним чином вільху, осику й вербу. Тут вже вони й знаходять належне застосування своїм потужним різцям: тонкі деревця ці гризуни валять усього вісьмома-десятьма укусами, а з більш товстими деревами (12-15 см у діаметрі) справляються за 3-4 хвилини. Втім, і звалити вербу в 1,5 обхвати для бобрів також не проблема.

Друзі нашого села